- святитися
- Підлягати висвячуванню в духовний сан; рукопокладатися
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
святитися — свя/титься, недок. 1) заст. Шануватися як святиня. 2) церк. Висвячуватися в духовний сан … Український тлумачний словник
святитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
висвячуватися — уюся, уєшся. недок., ви/святитися, ячуся, ятишся, док., церк. 1) Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. 2) тільки недок. Пас. до висвячувати … Український тлумачний словник
свячення — Дія за знач. святити й святитися … Словник церковно-обрядової термінології
висвятитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови